Интересные факты о динозаврах

Турботливі батьки

Довгий час уважався, що динозаври будували гнізда й відкладали яйця. Але як вирощувався молодняк, залишалося загадкою аж до 1978 року, коли в штаті Монтана (США) було знайдене гніздо з новонародженими малятами і яєчною шкарлупою. Деякі дитинчата були довжиною до 1 м, хоча довжина яйця не перевищувала 20 див. Знайдені динозаврики були занадто великі, щоб бути немовлятами, виходить, вони залишалися в гніздах ще довгий час після появи на світло

На підставі цих даних учені дійшли висновку, що батьки доглядали за малятами доти, поки ті не підростали досить, щоб подбати про себе. У багатьох знайдених у Монтане дитинчат були стерті зуби — виходить, батьки вигодовували їх у гнізді, як птаха

З’являються всі нові свідчення того, що некоторые великі види динозаврів були живородними, подібно ссавцем. Оскільки багато динозаврів постійно переміщалися в пошуках корму й, рятуючись від ворогів, у них не було б часу відкладати яйця й тижнями, а то й місяцями, чекати появи й дорослішання потомства. До того ж, найбільше знайдене яйце динозавра не перевищує 30 див у довжину. маля, що вилупилося з нього, було лише ненабагато більше й повинен був, дуже швидко рости, щоб досягтися розмірів дорослої особини.

Динозаври

Процарював на Землі 160 мільйонів років, динозаври зникли з особи планети близько 65 мільйонів років назад.

Наукові пізнання про динозаврів формуються головним чином на основі вивчення скам’янілостей — , що перетворилися в камінь викопних останках рослин або тварин. Палеонтологи (фахівці, що вивчають прадавні форми життя) склали собі досить чітка вистава про походження динозаврів, їх анатомії, способі життя, різноманітності видів, середовищу проживання, розмноженні й поширенні в доісторичним світі

По дрібних вадах окам’янілих костей фахівці можуть судити про м’язовий апарат динозаврів, а по виду окремих костей — про те, чим боліли прадавні ящери. Ретельне вивчення черепа динозавра дає вистава про величину головного мозку й харчуванні рептилії. Про дитинчат динозаврів розповідять викопні яйця. Куди складніше знайти підтвердження іншим гіпотезам — приміром, був чи в прадавніх рептилій волосяний покрив і якого кольору була їх шкіра

Краткие факты о тираннозаврах

Что еще стоит знать о тираннозаврах:

• Этих ящеров часто изображают зубастыми, но на самом деле их острые и крепкие зубы были спрятаны за губными складками, как предполагают современные исследователи. Дело в том, что у тираннозавров был очень тонкий слой эмали на зубах. Чтобы его поддерживать, нужна влажная среда, а для этого надо держать рот закрытым. Кстати, у всех современных наземных видов ящеров, пасть закрыта, и зубы скрываются за губами. Исключение составляют аллигаторы, но они живут в воде.
• Тираннозавры не были одиночками. Последние находки показывают, что они могли перемещаться группами. Например, в Канаде были найдены останки трех динозавров, путешествовавших вместе, правда, державшихся друг от друга на небольшом расстоянии.
• В переходном возрасте тираннозавры становились агрессивными. Это, кстати, может объяснять, почему в найденном трио участники держались на расстоянии друг от друга. Ученые считают, что им было около 30 лет, для тираннозавров это была практически юность. В то же время другие находки показывают, что с самого раннего возраста детеныши этих ящеров вступали в схватки друг с другом, часто нанося тяжелые увечья,

• Палеонтологи до сих пор не знают, как определить пол динозавров по визуальным признакам. Многие исследователи считают, что представители обоих полов выглядели одинаково. Пожалуй, точно смогли установить пол только у тираннозавра, который сейчас находится в Музее Скалистых гор. В районе бедренной кости сохранились останки специфической мягкой ткани – у ящеров такая появляется только перед откладкой яиц. Следовательно, этот тираннозавр – самка, да еще и беременная на момент своей гибели.
• Тираннозавры всегда были самыми крупными хищниками. Но не все ящеры этого вида были одинаково крупными, кто-то мог быть помельче и послабее. Ученые считают, что тираннозаврам был свойственен каннибализм, и они могли пожирать «родственников», тем более, что были найдены кости этих ящеров в соответствующими следами зубов. Возможно, конечно, что они питались только уже умершими ящерами.
• Хотя тираннозавр был крупным хищником, в конце 1980-х годов было установлено, что у них был более мелкий родственник, которого называют нано-тиранусом за его сравнительно небольшие размеры.
• Исследования продуктов жизнедеятельности тираннозавров, показало, что у них был очень быстрый метаболизм. А, значит, из все время приходилось охотиться.
• Зубы у этих ящеров имели особое строение. Их форму описывают как коническую, но надо понимать, что она была такой, чтобы жертва уже не могла вырваться.

Следует также отметить, что тираннозавры не были глупыми животными. Только достаточно умный для своего вида хищник мог бы постоянно обеспечивать себя едой и доминировать в жестоком доисторическом мире.
А вот ревущих звуков тираннозавр не издавал. У него не было голосовых связок, только воздушный мешок вроде того, что есть у птиц. Так что, пожалуй, он мог только ворковать, правда, очень громко.

Раптова загибель

Вчені давно намагаються розгадати загадку зникнення динозаврів, яке сталося близько 65 млн. років тому. Щодо цього у них є різні гіпотези.

Нещодавно група вчених з університету Міссурі (США), яка проводила дослідження, дійшла висновку, що причиною зникнення динозаврів став гігантський астероїд, який впав на півострові Юкатан (територія нинішньої Мексики), і Чиксулубський кратер, який там виник. Катастрофа сталася близько 65 млн. років тому. Розмір астероїду досягав у діаметрі 9,6 км, його падіння стало причиною землетрусів, пожеж та величезних цунамі. У повітря піднялася велика кількість пилу, каміння та кіптяви, планета на довгі роки занурилась у морок.

Можливо, причиною виникнення катаклізмів були сили космічного хаосу, які час від часу змінюють орбіти планет Сонячної Системи, вважають астробіологи з університету Лос-Анжелесу. Вченими були підраховані траєкторії планет Сонячної Системи за останні 100 мільйонів років. Виявилось, що приблизно в період загибелі динозаврів, одна або декілька планет змістились із своєї звичайної орбіти. Цей міжпланетний збій міг здійснити вплив на пояс астероїдів, розташованих між Марсом та Юпітером, в результаті чого один із величезних астероїдів, був «виштовхнутий» постійною орбітою Землі.

Однак є й інші гіпотези на цю тему. Дослідники, які опублікували результати своєї роботи в журналі Proceedіng of the Natіonal Academy of Scіences, вважають, що загибель динозаврів та інших форм життя стала результатом серії катастроф, які змінили клімат Землі. Існує теорія про величезні вулканічні виверження, які разом із глобальним потеплінням та цілою серією зіткнень астероїдів із Землею призвели до загибелі динозаврів та більшості інших форм життя на планеті.

Що стосується багатократних ударів метеоритів, то в різних місцях нашої планети дійсно існують кратери, які, згідно з аналізами, датуються тими ж 65 млн. років тому. Щоправда, не було визначено, чи виникли ці удари зовсім одночасно, чи ж із різницею у декілька тисяч або навіть півмільйона років. У їх числі, окрім Чиксулубського, Болтинський кратер у Центральній Україні, Сільверпитський кратер на дні Північного моря, Іглбютський кратер у Канаді, кратер Віста Алегре у Бразилії, а також на думку деяких вчених, кратер Шива в індійському океані.

Професором Гертою Кемер з її науковими співробітниками були проведені дослідження. Аналіз мікроскам’янілості з глибокої свердловини на дні океану показав, наскільки руйнівним був вплив на атмосферу Землі виверження вулкану під індійським океаном, яке сталося за декілька мільйонів років до загибелі динозаврів. Величезне виверження, т. з. «перо мантії», створило «гриб» діаметром близько 1000 кілометрів. Це змінило середовище, клімат та інші фактори, необхідні для живих істот, що жили на Землі у той час.

Інші вчені починають, що динозаври вимерли внаслідок змін клімату. Але дійсної причини їх загибелі ми, очевидно, не довідаємося ніколи.

чи Знаєте ви?

Що саме слово «динозавр» (по-гречески «жахливий ящір»), уперше застосував доктор Річард Оуэн в 1841 г.

Що чемпіономя важковаговиком серед відомих динозаврів є ультра-завр, чиї останки були вперше виявлені в 1979 р. За деякими оцінками він важив 130 тонн

Що найбільше яйце динозавра було знайдено у Франції. Воно було завбільшки з м’яч для регбі й відкладене зауроподом, гігантським гипселозавром.

Із усіх колиаабо тварин, що жили на Землі, у стегозаврів був самий маленький мозок стосовно загальної ваги тіла. При 2отонній вазі й 6ометровій довжині ящера його мозок був величиною всього лише з волоський горіх

Виды динозавров

Все известные виды динозавров делятся на два больших отряда: птицетазовые и ящеротазовые. Эти отряды имеют свои классификации. Так, выделяют группы водных, летающих, травоядных, плотоядных динозавров и некоторые другие. А откуда взялись динозавры и почему их разделили на группы?

С тех пор как ученые стали находить останки водных представителей, возник вопрос, а как рождаются динозавры этой группы? Те, которые передвигаются по суше, летают, обычно откладывают яйца, а размножение водных происходит или путем выхода существа на сушу для откладывания яиц, как это делают современные черепахи, или же были иные методы размножения.

Среди водных обитателей, самыми необычными являются:

1. Плиозавр. Он считается хищником, питался всем, что видел. У этого существа не было врагов, из-за чего он первым нападал.
2. Ихтиозавр. Первые останки этих существ были найдены на территории России, но больше всего было находок в Германии. Эти ящеры жили стаями, поэтому могли с легкостью дать отпор врагам, и им легче было добывать пищу.
3. Мозазавр. Останки этих завров были найдены по всей планете, даже в холодной Антарктиде. Считается, что от этого вида произошли вараны. Мозазавр жил в воде, передвигался по-змеиному, как морские угри.
4. Эласмозавр. Он считается необычным хищником, который мог охотиться с любого расстояния. Этот динозавр без особого труда ловил любую добычу, даже самую быструю.
5. Шонизавр. Среди водных рептилий это существо считается самым крупным. Оно питалось кальмарами, моллюсками, некоторыми видами осьминогов.

Это далеко не все представители водного мира, которые населяли планету миллионы лет назад.

К летающим видам относятся птерозавр, археоптерикс, птеродактиль, орнитохейрус. Некоторые из них достигали размера маленького самолета.

Самыми популярными хищными динозаврами являются тиранозавр, мегалозавр, спинозавр, тарбозавр, гиганотозавр, велоцираптор.

Представителями травоядных являются стегозавр, брахиозавр, диплодок, бронтозавр, трицератопс, игуанодон.

Доклад №2

Диплодок – это динозавр из группы зауроподов. Обитал в конце юрского периода. Скелеты этих динозавров обнаружены на территории Северной Америки.

Диплодок был одним из самых крупных динозавров на нашей планете. Благодаря палеонтологам известно несколько видов диплодоков. Продолжительность жизни диплодока составляла около 200 лет. Его длина достигала до 30 метров, а вес 100 тонн.

Отличительными особенностями их тела являлись длинная шея и хвост. Голова и мозг животного были очень маленькими. Ноздри располагались в верхней части головы. Челюсти были слабо развитыми и приспособленными больше для срывания листьев, чем для их пережевывания. Ранее считалось, что диплодоки держат свою длинную шею вертикально, но в настоящее время компьютерное моделирование показывает, что шея располагалась горизонтально. Свое огромное тело диплодок удерживал на четырех мощных конечностях. При этом передние были немного короче задних. В тоже время для того, чтобы дотянуться до зелени на вершине деревьев диплодок мог вставать на задние лапы. На пальцах конечностей находились массивные когти. Хвост диплодока включал в два раза больше позвонков, чем у остальных зауропод. Благодаря такому хвосту динозавр мог держать равновесие, защищаться от хищников, сражаться с конкурентами во время брачного периода. Считается, что диплодок при передвижении должен был всего опираться на 3 лапы одновременно, поэтому его скорость не была высокой.

Диплодоки обитали на суше и жили в группах. Они были растительноядными животными. Диплодоки питались листьями папоротника и деревьев.

Предполагается, что диплодоки были яйцекладущими. Самка зарывала яйца в лесу и оставляла их. Вылупившиеся динозавры скрывались в густом подлеске, чтобы защититься от хищников. Их окрас сливался с цветом окружающей растительности. Хищники не замечали притаившийся молодняк диплодоков. Исследования показывают, что диплодоки очень быстро росли. Подросшим диплодокам приходилось выходить из леса, так как там им уже не доставало места и пищи. Они искали стада сородичей, чтобы присоединиться к ним. Самым опасным врагом для подросших диплодоков был аллозавр – один из крупнейших хищников своего периода. Когда диплодоки становились взрослыми природных врагов у них практически не оставалось.

Диплодоки вымерли около 140 млн. лет назад. Причины вымирания этих крупнейших существ точно неизвестны. Выдвигаются версии о экологическом катаклизме, либо о нехватке кормовой базы.

5 класс

Епоха динозаврів

Уся історія Землі від її виникнення приблизно 4500 мільйонів років тому ділиться на ери. Епоха динозаврів охоплює більшу частину мезозойської, або середньої, ери. Вона у свою чергу складається із трьох періодів — тріасового (256-208 млн. років тому), юрського (208-146 млн. років тому) і крейдового (146-65 млн. років тому).

Рептилії існували на Землі ще до появи динозаврів. На початку тріасового періоду виникла безліч нових видів, приміром, швидконогі кинодонты («собакозубые»), охотившиеся на неповороткі череди травоїдних тварин. У найдавніших рептилій лабети були розташовані з боків тулуба, як у більшості сучасних ящірок

Їм на зміну прийшли архозаври («пануючі ящери»). Одна група цих рептилій відрізнялася від інших будовою тіла — їх кінцівки перебували вертикально під тулубом. Імовірно, звідси й бере початок та вдала кістякова конструкція, яку ми знаходимо в їхніх нащадків — динозаврів («жахливих ящерів»). До кінця тріасового періоду по землі вже розгулювали перші справжні динозаври. Однак розквіт їх епохи довівся на крейдовій період, коли чисельність і різноманітність видів цих рептилій досягли апогею.

На сьогоднішній день учені виділили понад 1000 види динозаврів, які чітко діляться на дві групи — травоїдних і м’ясоїдних ящерів.

Брахиозавр — самое длинное ископаемое животное.

Самым высоким и крупным видом динозавров, скелет которого был обнаружен практически полным, был Brachiosaurus brancai. Останки этого животного были найдены в Тедагуру, в Танзании в позднеюрских отложениях. Возраст находки — 150-144 млн. лет. Останки животно были обнаружены и исследованы немецкимий экспедициями в 1909-1911 годах. После изучения скелета, он был выставлен в 1937 году музее Естественной истории Университета Гумбольта в Берлине. Этот экспонат был собран из останков нескольких динозавров.

Динозавар брахиозавр.

Длина его составляла 22,2 метра, высота в холке- 6 м., а с поднятой головой — 14 м. Предположительно вес животного составлял 30-40 тонн. Однако на основании этой находки ученые предполагают, что Брахиозавры могли быть значительно крупнее. Так, найденные отпечатки ступней ящера позволили ученым полагать, что длина Брахиозавра Breviparopus достигала 48 м. Еще один найденный диплодок Seismosaurus halli, которого удалось откопать в штате Нью-Мексико, США., по предположению ученых мог достигать длины 39-52 метра.

Самый маленький – компсогнат

Самым маленьким динозавром принято считать компсогната. Впервые его останки были найдены на территории Германии, а также Баварии. Отличался от других органами чувств и довольно быстрыми ногами. Стоит отметить, что имел 68 острых, но немного изогнутых зубов.

Впервые окаменелости были найдены в 1850 году. В длину он достигал всего 60 сантиметров, но некоторые крупные особи — 140. Вес его довольно небольшой — около 2,5 килограммов.

Ученые установили, что именно этот вид был двуногим, но обладал довольно длинными задними ногами и хвостом. Стоит отметить, что очень часто компсогнат попадал во многие знаменитые романы и фильмы.

Самозахист

Багато травоїдних динозаврів у пошуках корму пересувалися групами. Нерідко вони збивалися в більші череди, щоб успішніше відбиватися від хижаків. Так надходив, скажемо, трицератопс, захищаючи своїх дитинчат. У випадку нападу дорослі особини оточували молодняк приблизно так само, як зараз це роблять слони

Втім, багато «мирні» динозаври теж були пристойно бройні. Трицератопс кидався в бій подібно носорогові й протикав ворога двома величезними гострими рогами, розташованими в лобовій частині рила. Пинакозавры оглушали супротивника ударами важкого кістяного наросту на кінчику хвоста. Інші травоїдні ящери, начебто стегозавра, минулого захищені рядами великих кістяних пластин уздовж спини й гострими хвостовими шипами.

На Земле существовало более 1 000 видов динозавров

Ученые выяснили, что ранее на Земле существовало более 1 000 видов динозавров. Они четко делились на 2 отряда — птицетазовых и ящеротазовых. Также отличались по своим размерам, росту и весу.

Было предположение, что первые люди жили вместе с динозаврами. Так как существует множество рисунков, которые были найдены во время раскопок. Специалисты находили и отпечатки лап динозавров. Их слепки были переданы в музеи.

Динозавры существовали более 65 млн. лет назад. Почему же они вымерли, никто не может сказать точно. Многие предполагают, что из-за падения на Землю серии астероидов, а также рассматриваются и такие гипотезы, что произошли изменения в растительности, что и привело к вымиранию, например, травоядных видов динозавров.

Зауроподы

Розміри динозаврів коливалися від малят хижака компсогнатуса величиною не більше півня до гігантських зауропод («ящероногих»). Це були травоїдні велетні з величезним тулубом, маленькою головою й довгої, як у жирафа, шиєю, що дозволяла добратися до ласих листочків на верхівках дерев. Схожими на цвяхи передніми зубами вони обривали листя з галузей, а тупими корінними розжовували їхнім

Диплодок («подвійний ящір») досягав 26 м у довжину й важив 11 тонн. Брахіозавр («ящір з руками») був довжиною 28 м, висотою 13 м і важив 100 тонн — стільки ж, скільки 16 африканських слонів. Брахіозаври харчувалися тільки рослинами й щоб вижити, повинні були з’їдати в день близько тонни листів. У кістяках деяких копалин зауроподов були виявлені величезні камені в тому місці, де повинен був перебувати шлунок. Очевидно, вони допомагали подрібнювати грубі гілки й листи в процесі травлення.

19 интересных фактов о динозаврах

1. Понятие «динозавр» было введено британским ученым Ричардом Оуэном для описания останков древних ящеров, поражающих своими размерами.
2. Крупнейшим динозавром считается – сейсмозавр. Он питался растительной пищей и имел длинную шею.

3. А вот самым тяжелым динозавром был титанозавр. По предположениям ученых, его вес мог достигать 80 тонн.

4. Интересен факт, что огромные кости, на которые иногда натыкались древние греки, в античности считались останками персонажей эпохи Троянской войны.
5. Самым близким родственником динозавров, живущим в наше время, является крокодил.
6. Компсогнат – наименьший из найденных динозавров. Эксперты полагают, что его вес не превышал 3 кг.
7. Сегодня немало людей верят в то, что в шотландском озере Лох-Несс до сих пор обитает ихтиозавр, более известный как «лох-несское чудовище». Однако исследователи утверждают, что эта история является не более чем мифом.
8. Знаете ли вы, что прямыми потомками динозавров являются птицы (см. интересные факты о птицах)?
9. А американском штате Колорадо есть Город Динозавров, все улицы которого носят названия тех или иных видов динозавров.
10. Многие ученые заявляют, что около трети описанных видов динозавров в действительности никогда не существовали.
11. С момента открытия первого динозавра их останки находили на всех континентах, включая Антарктиду.
12. Интересен факт, что в Древнем Китае кости динозавров принимали за кости драконов, активно используя их в медицине.
13. Голубой кит, вес которого может достигать 170 тонн, очевидно крупнее любого из когда-либо живущих динозавра.
14. Брахиозавры – самые длинные динозавры известные на сегодняшний день. Длина их тела могла достигать 30 м.
15. Интересен факт, что на гербе российского города Котлас (Архангельская область) изображен динозавр.
16. Наиболее бронированным динозавром является анкилозавр. Кроме костяной брони он имел мощный хвост на конце которого располагалась костяная булава, покрытая шипами.
17. Ученые предполагают, что по размерам мозг динозавров был сопоставим с грецким орехом.
18. Знаете ли вы, что тираннозавры имели 15-сантиметровые зубы?
19. В начале 21 века группа американских и аргентинских ученых представили доказательства того, что некоторые динозавры устраивали паровой обогрев кладок яиц, откладывая их вблизи геотермальных источников.

Это были самые интересные факты о динозаврах. Если вам понравилась эта статья – поделитесь ею в соцсетях. Если вы вообще любите интересные факты о животных – подписывайтесь на сайт interesnyefakty.org.

Понравился пост? Нажми любую кнопку:

Перші скам’янілості

В 1822 році Гидеон Мэнтслл знайшов у каменоломні графства Сассекс якісь величезні зуби. Відзначивши їх подібність із зубами південноамериканської ящірки ігуани, він догадався, що копалини зуби належать рептилії, і придумав для неї назва игуанодон, тобто «игуанозубый».

Копалини останки динозаврів знаходять майже у всіх куточках миру й на всіх континентах, включаючи Антарктику. Найчастіше попадаються кості й зуби, тобто елементи кістяка, які набагато менше піддаються розкладанню, чому м’які тканини

Друге місце займають відбитки слідів. Часто їх знаходять на тропах, прокладених динозаврами в м’якому ґрунті. Слідами можна визначити місця розселення ящерів і хто на кого полював. Викопні відбитки слідів називають залишковими скам’янілостями

Копроліти (скам’янілі екскременти динозаврів) препарують і досліджують поряд із умістом кишечнику й шлунковими каменями, щоб з’ясувати, чим харчувалися прадавні ящери. Були знайдені й відбитки шкіри динозаврів

Але ніхто не знає, якого кольору були динозаври, тому що шкіра розкладає занадто швидко, не встигаючи скам’яніти. На думку деяких учених, хижі ящери мали захисне фарбування, що дозволяло їм зливатися з місцевістю, щоб непомітно підкрадатися до видобутку. Інші рептилії, наприклад, травоїдні, були настільки великі, що могли не боятися хижаків, і, можливо, мали яскраве фарбування, щоб залучати особин протилежної підлоги

Наприкінці крейдового періоду, близько 65 мільйонів років тому, динозаври вимерли. На цей рахунок існує кілька теорій. Відповідно одній з них, недалеко від Землі відбувся вибух зірки, що огорнула планету смертоносною радіацією.

Люди и динозавры

Между появлением человека разумного как вида и массовой гибелью древних ящеров согласно официальной науке – миллионы лет. Однако былины, легенды, сказки разных народов по всей земле упоминают драконов, чудовищ, змеев, внешность которых очень напоминает вымерших рептилий.

На территории Перу в 60-е годы 20 века найдены камни Ики (названные по имени местности), предварительно отнесенные к культуре инков, где способом гравировки на некоторых изображены одновременно люди и диплодоки. Причем во внешности динозавров есть подробности, ставшие известными ученым на 30 лет позднее. Официальная наука объявила народное творчество подделками, признавая подлинными только несколько изделий. Истинное время нанесения рисунков установить не удалось, так как камни тщательно обработаны от органики, а точное место обнаружения неизвестно.

5 / 5 ( 1 vote )

Тираннозавр

Загнуті усередину гострі зуби хижих динозаврів дозволяли рвати жертву на шматки, а довгі гострі пазурі втримували її на місці.12вметровий тираннозавр («ящерттиран») був найбільшим з м’ясоїдних динозаврів і важив більше 8 тонн. Його загнуті зуби досягали 16 див у довжину — майже з долоню людини

Більшість м’ясоїдних ящерів, включаючи тиранозавра, пересувалися на двох задніх ногах, а виходить, могли швидко бігати в погоні за видобутком. У верхній частині тулуба перебували короткі передні кінцівки. Вони закінчувалися подобою невеликих «ручок» із двома пазуристими пальцями на кожній. У вчених немає впевненості в тому, як тиранозавр користувався передніми лабетами, але можна припустити, що ними він утримував видобуток. На думку деяких фахівців, вони служили ящерові невеликими, але сильними підпірками, за допомогою яких він піднімався на задні лабети після сну або відпочинку. Нещадний убивця — велоцираптор, чиє ім’я означає «моторний грабіжник», — атакував дрібних ссавців або динозаврів однієї зі своїх довгих задніх ніг, зберігаючи рівновагу за допомогою хвоста, і розривав видобуток довгими серповидными пазурами

Незважаючи на габарити, динозаври могли дуже швидко пересуватися. Довгоногі «страусові» динозаври бігали зі швидкістю до 50 км/година. Важковаговики, начебто 35отонного апатозавра, рухалися зі швидкістю слона, а неповороткий 100нтонний брахіозавр чи навряд міг перевищити 4 км/година

Щоб рухатися, зауроподам були потрібні міцні ноги. Пружинистий крок «з п’яти на пальці», на зразок людського, вимагав занадто більших витрат енергії, і таким кроком великий динозавр не зайшов би далеко. Зауроподы скоріше брели, чим крокували. Щоб підтримувати масивний тулуб, їх кінцівки повинні були ступати всією площиною підошви. Тому між пальцями й «п’ятою» у них перебував товстий ороговілий валик, як на підошві сучасного слона.

Популярные темы сообщений

• Индюк

  Индюк – домашняя птица из семейства фазановых. Они являются самой крупной особью из отряда курообразных. Впервые дикие индюки были обнаружены в Северной Америке. Они обитают на равнинах и болотах, а также в горных лесах.

• Северное сияние

  Северное сияние представляет собой прекраснейшее световое явление. Оно уже не первое столетие привлекает взор людей. Это, действительно, поразительный феномен нашего мира, который, как правило, появляется в северных широтах, однако в Лондоне,

• Снежный барс

  Снежный барс поистине одно из хищных животных. Ареал его обитания распространился на многие территории. Его встречали в Центральной Азии, Китае, Индии, России, Монголии и Казахстане. Это сильное, грозное животное предпочитает занимать места высоко

Травоядные

Стегозавр – уникальный и запоминающийся вид динозавров. На его спине и хвосте в два ряда располагались твёрдые пластины различных размеров. Несмотря на то, что эти пресмыкающиеся достигали 9 метров в длину и имели грозный вид, употребляли они лишь растительную пищу.

Скелет стегозавра

Брахиозавры – травоядные, огромные ящеры с длинной шеей. Жили и питались стаями, при этом съедали 1 тонну зелени в сутки. Их территорией обитания считается Северная Америка и Африка.

В 1923 году в Монголии (в пустыне Гоби) исследователь и профессор Рой Чэпмен Эндрюс нашел гнездо динозавров. До этого момента ученые не знали, как рождались детёныши этих доисторических животных. Позже стали находить и другие гнёзда, а также окаменевшие останки эмбрионов. В одной кладке могло быть до 40 яиц.

Кладка яиц

Самый тяжелый – титанозавр

Самым тяжелым динозавром в настоящее время признан титанозавр. Это один из растительноядных животных, который обитал на территории Азии, Африки, а также Европы и даже Южной Америке.

В длину достигал около 40 м. О нем узнали в 1871 году, когда нашли его массивную бедренную кость. Ученые долго не могли понять, к какому именно ящеру он относится. Но уже чуть позже отыскали еще несколько позвонков, с помощью которых смогли прийти к выводу, что был открыт новый биологический вид динозавра.

В 1877 году один из ученых решил назвать этот вид динозавров — титанозавром. Это была первая рептилия, которую нашли на территории всего Южного полушария. Такая находка практически сразу произвела большую сенсацию, так как еще ранее наука не знала об их существовании.